Всі ми знаємо, що переїдання не веде ні до чого хорошого. Однак тут не все так просто. Незмінно виникають запитання: «А скільки є?», «А як це працює?» І найцікавіше: «Що робити, якщо є багато все одно хочеться?» На них ми і спробуємо відповісти.
Сьогодні в woman.net.ua ми розкриваємо один із секретів довгого життя. З наукової точки зору, звичайно.
При переїданні організм споживає більше калорій, чим витрачає, і їх залишки відкладаються у вигляді жиру. Якщо таке трапляється часто, це призводить до ожиріння, а воно — до букету захворювань. Однак що відбувається, коли організм, навпаки, не доїдає?
Ще на початку XX століття було виявлено, що тварини, які їдять менше, живуть довше, чим їхні одноплемінники, які дотримуються ідеальний баланс: їжа = енергія. Таким нехитрим способом вдалося до 30 % продовжити життя багатьох особин, від черв’яків до мавп.
А з людьми це теж працює?
Війни XX століття забезпечили нас даними, які ніхто навмисно не замовляв. Під час Першої світової війни жителі Копенгагена відчували дефіцит їжі протягом 2 років: вони змушені були їсти менше, чим у мирний час. Здавалося б, це повинно привести до занепаду чисельності населення, однак після закінчення бойових дій було підраховано, що смертність скоротилася на 34 %.
У період Другої світової війни жителі Норвегії були обмежені у їжі — кількість смертей, викликаних хворобами систем кровопостачання, скоротилася на 30 %.
У непередбаченому експерименті брав участь і японський острів Окінава. Довгожителів на ньому було в 5 разів більше, чим у цивілізованих країнах і навіть чим в інших районах Японії. Виявилося, що раціон жителів (риба, соя і фрукти) містить менше калорій, чим в інших куточках глобалізованого світу, особливо в США. Однак у 60-х американські солдати привезли на острів культуру фастфуду, так що новому поколінню розраховувати на довгі роки життя вже не доводиться.
Є мало — це скільки?
Найголовніше — не плутати обмеження в їжі з радикальним голодуванням або недоїданням. Вчені говорять про скорочення раціону лише на 20-30 %. Тобто людина повинна на 100 % витраченої енергії споживати близько 70 % калорій.
Логічне запитання: як не закінчуються сили при такому графіку? Нижче ми розповімо про те, що організм просто починає використовувати ресурси ефективніше.
Тут вступає друге правило — збалансованість раціону. Він повинен включати в себе білки, жири, вуглеводи, вітаміни і т. д. Дуже важливо строго дотримуватися цих двох правил.
Наприклад, учасники проекту з відтворення умов голодування у Другій світовій війні споживали на 40 % менше їжі (в середньому 1 800 калорій в день, а витрачали при цьому 3 000 калорій в день). У цьому випадку їх стан, навпаки, погіршувався — з’явилися слабкість, набряки і депресія.
Окреме слово варто сказати про людей, які витримали такі страшні речі, як 872 дні блокади Ленінграда. Це зовсім не те, що ми маємо на увазі під «менше їсти». Це суворий голод, який призводить до смерті, а на життя дивом вижили накладає потужний відбиток. У раціоні блокадників і мови не було про будь-яких корисних речовин, не кажучи вже про їх балансі. Це екстремальна ситуація, яка, ми сподіваємося, більше ніколи не повториться.
Також ні в якому разі не є корисними такі психічні захворювання, як анорексію. Вони руйнують тіло і розум і є страшними наслідками цінностей масової культури.
Актриса Лілі Коллінз в юності страждала на анорексію. Зараз вона є прихильницею повноцінного харчування та здорового способу життя.
Як зрозуміти, скільки ми витрачаємо енергії?
Так як лабораторні дослідження нам тут недоступні, можна відштовхуватися від власного почуття насичення. Простежте, скільки їжі вам потрібно, щоб перестати відчувати голод, і приберіть 20 %. Так ви отримаєте баланс, який потрібно дотримувати, якщо ви вирішили влізти в шкуру японського довгожителя.
Щоб скоротити кількість споживаних калорій, краще всього почати з вуглеводів. Крім того, що ми їмо їх дуже багато, при надлишку глюкози дихання клітин в організмі людини може зменшуватися, що робить їх більш уразливими. З білками і жирами таких проблем немає. Зовсім виключати з раціону вуглеводи ні в якому разі не можна.
Як це працює на продовження життя?
Це буде нелегко пояснити, але ми спробуємо. Обмеження калорій призводить клітину в режим бойової готовності. Коли клітці не вистачає глюкози, їй доводиться активно дихати. При диханні виділяється велика кількість реактивних форм кисню, вони отруюють клітку, тим самим завдаючи їй ушкодження.
Це називається окислювальний стрес. Якщо серйозний стрес, клітина вмирає. Якщо слабкий, то клітина мобілізує всі свої ресурси, щоб з ним справитися. Для цього вона виробляє антиоксиданти, які нейтралізують реактивну форму кисню, + перетравлює власні білки і органели, що дозволяє позбавитися від пошкоджень, + починають працювати гени, що відповідають за виживання та продовження життя клітини.
До таких стресів клітина підходить більш підготовленою і живе довше. А якщо це відбувається в кожній клітині, значить, і у всьому організмі в цілому.
Також при скороченні харчового раціону зменшується ймовірність діабету (у голодних клітин посилюється чутливість до інсуліну, що стимулює захоплення цукру з крові). Також обмеження в їжі «б’є» не тільки по здоровим клітинам, але ще і з пухлинним. У ракових клітин змінюється обмін речовин, а значить, зменшується ймовірність виживання пухлини.
Що робити, якщо є менше не виходить?
Насправді тут грає роль тільки один фактор — ваша воля. Неможливо знайти ніяких інших виходів, крім того щоб просто менше їсти. Буває дуже корисно змінити свої харчові звички в корені — поверніться до того моменту, коли ви собі дозволили їсти більше, чим потрібно, і змінити це. Уявіть себе іншою людиною — легким і здоровим, який проживе дуже довго з меншими ризиками захворіти. Невже не чудово?
Звичка ніколи не повинна обтяжувати вас. Вона повинна йти зсередини, як продовження вашої особистості.
Відчуваєте в собі сили встати на одну стежку з довгожителями острова Окінава?
eastnews, ambidistribution
Oleg Guta спеціально для woman.net.ua
