Якщо врахувати кількість випущених сіквелів, рімейків і перезавантажень, то стає ясно, чому люди часто говорять, що насправді в кінобізнесі не так багато нових ідей. У 1994 році в інтерв’ю журналу Empire Квентін Тарантіно сказав, що вважає незазорным красти сцени з фільмів. При цьому він зазначив, що великі митці крадуть, але не віддають почесті.
woman.net.ua розглянув приклади запозичень, коли киношники у своїх фільмах використовували сцени, схожі на ті, що вже були в картинах, випущених раніше. В бонусі ви дізнаєтеся, кому з них довелося взяти цілі кадри, відзняті іншим режисером, щоб помістити їх в свою стрічку.
Драйв (2011) — Фото за годину (2002)
Ніколас Віндінґ Рефн наповнив «Драйв» різними відсиланнями до класичних картин 1970-1980-х років. Крім того, у фільмі можна побачити кадри, які у точності повторюють ті, що вже були відзняті іншими режисерами.
Наприклад, у 2002 році Марк Романек у стрічці «Фото за годину» зняв прохід головного героя у виконанні Робіна Вільямса між полиць з продуктами в магазині. Точно таку ж сцену можна побачити і в «Драйві».
Сяйво (1980) — Візник (1921)
З волі Стенлі Кубрика Джек Торранс в «Сяйві» рубав двері сокирою точно так само, як робив це герой фільму «Візник» Віктора Шестрема. Режисер запозичив цю сцену навіть всупереч тому, що в оригінальному творі, яке стало основою для сюжету, Торранс махал молотком для гри в роке. Кубрика здавалося, що такі зміни підуть тільки на користь.
У свою чергу, Віктор Шестрем також не був першим, кому прийшла в голову така задумка. Сам він надихався фільмом Девіда Гріффіта «Зламані пагони» 1919 року.
Недоторканні (1987) — Броненосець «Потьомкін» (1925)
Новаторська драма Сергія Ейзенштейна «Броненосець „Потьомкін“» оповідає про історію заколоту в метушні революції 1905 року. У всьому цьому хаосі режисер відобразив тяжке становище невинних свідків з незабутнім трагічним чином — дитячим візочком, безпорадно падає вниз по сходах.
Якщо ви пам’ятаєте цю сцену, але впевнені, що не дивилися творіння Ейзенштейна, то, можливо, вам на очі попадалися кадри з фільму «Недоторканні» Брайана Де Пальми. У кульмінаційній розв’язки молода мати потрапляє під перехресний вогонь, і коляска так само котиться вниз по сходах. Втім, Де Пальма пропонує більш героїчний результат.
Королівство повного місяця (2012) — Суцільнометалева оболонка (1987)
У трагікомедії «Королівство повного місяця» і військової драми «Суцільнометалева оболонка» навряд чи можна знайти щось спільне. Проте в операторській роботі і постановки кадру все ж простежується схожість. Уес Андерсон, який славиться своєю пристрастю до симетрії, у своєму фільмі повторив сцену проходки командира з новобранцями. Правда, в його версії все виглядало менш зухвало і не так грубо.
Готель «Гранд Будапешт» (2014) — Пекло (1964)
Тут приклад не прямого запозичення, а режисерської інтерпретації. Крім симетрії Уес Андерсон також любить кадри, коли герой дивиться прямо в камеру, ламаючи четверту стіну між кіно і реальністю.
Кінопроект «Пекло» Анрі-Жорж Клузо знімав в 1964 році. Тоді актриси Ромі Шнайдер нанесли на обличчя і тіло блискітки і з допомогою гри світла змусили картинку переливатися. Андерсон в картині «Готель „Гранд Будапешт“» використовував замість гриму ефект боке і додав різні колірні переходи. В результаті вийшов ідеальний приклад запозичення з власним прочитанням.
Володар кілець: Дві фортеці (2002) — Чарівник країни Оз (1939)
Один з найбільш пам’ятних моментів фільму Пітера Джексона «Володар кілець: Дві фортеці» — сцена, де герої бачать Чорні Брами Мордора. Втомлені мандрівники підходять до скелястого обриву і вдивляються в ряди марширують ворожих солдатів.
Аналогічні кадри можна побачити в картині «Чарівник країни Оз» 1939 року. Там Боягузливий Лев, Залізний Дроворуб і Страшила також сиділи за камінням, стежачи за армією перед воротами замку Злої Відьми Заходу.
Мила Френсіс (2012) — Діви-самогубці (1999)
«Милу Френсіс» Ноа Баумбаха критики порівнювали з картинами французької «нової хвилі», а також відзначали його схожість з стрічками «Енні Холл» і «Манхеттен» Вуді Аллена. Проте є у фільмі сцена, яка повторює кадри, зняті Софією Копполою для «Дів-самогубців». Відмінності стосуються сюжетної складової і колірного рішення, але певні схожі риси все ж простежуються.
Будинок з піску і туману (2003) — Реквієм по мрії (2000) — темне місто (1998)
Той випадок, коли фільми пов’язані не тільки повторюваними кадрами, але і однією актрисою. Дженніфер Коннеллі називають «дівчиною на пірсі». У фінальних сценах відразу трьох картин її можна побачити стоїть на причалі.
Можна було б подумати, що знімав їх один і той же режисер, звідси таке прагнення до повторення, але це не так. Спочатку Коннеллі з’явилася на пірсі у фільмі «Темний місто» Алекса Пройаса, потім у відомій драмі «Реквієм за мрією» Даррена Аронофскі, а в третій раз — в «будинок з піску і туману» Вадима Перельмана.
Інопланетянин (1982) — Диво в Мілані (1951)
Для свого часу політ на велосипеді у фільмі Стівена Спілберга «Інопланетянин» вважався чимось видатним і вражаючим. Режисер навіть використовував цей кадр для логотипу своєї компанії Amblin Entertainment.
Однак мало хто знає, що Спілберг сценою з велосипедом віддав шану одному з його улюблених режисерів — Вітторіо Де Сіка. Правда, у стрічці «Диво в Мілані» герої пересуваються по повітрю на мітлі. У «Інопланетянина» цей концепт трохи змінився, але основа залишилася та ж.
Назад у майбутнє (1985) — Нарешті в безпеці! (1923)
«Назад в майбутнє» Роберта Земекіса не можна дорікнути в недоліку оригінальних ідей. Але ключова сцена, де Док висить на стрілках годинника, намагаючись приєднати кабель, безумовно, була запозичена з іншого фільму.
Кмітливі глядачі помітили, що майже те ж саме сталося з іконою німого кіно Гарольдом Ллойдом в його шедеврі 1923 року «Нарешті в безпеці!». І в доказ цього можна переглянути перші хвилини картини «Назад в майбутнє» — серед усіх цокаючий годин знайдуться одні з маленькою фігуркою Ллойда, що звисає з хвилинної стрілки.
Кримінальне чтиво (1994) — 8 з половиною (1963)
Сказати, що Квентін Тарантіно любить запозичувати ідеї з інших фільмів, — це значить применшити його любов до кінематографа. Знаменитий танець Уми Турман і Джона Траволти в картині «Кримінальне чтиво» був натхненний схожою сценою з роботи «8 з половиною» Федеріко Фелліні. Там його виконали Барбара Стіл і Маріо Пізу.
Вбити Білла (2003) — Самурайська історія (1998)
Ще один приклад запозичення ідеї Квентіном Тарантіно. Дилогія «Вбити Білла» вийшла своєрідним мэшапом з різних жанрів і напхана всілякими відсиланнями до культових картин і їх героям. Чого варто тільки жовтий комбінезон Чорної Мамби, повторює наряд Брюса Лі з «Гри смерті».
У першій частині дилогії Тарантіно зняв сцену битви на тлі підсвіченій стіни так само, як це було у фільмі «Самурайська історія» Хіроюкі Накано. Правда, при цьому змінив колір з червоного на синій.
Теорема Зеро (2013) — Близькість (2004)
У фільмі «Близькість» Наталі Портман виконала роль молодої стриптизерки. В одній зі сцен вона постає перед героєм Клайва Оуена з рожевими волоссям. Террі Гілліам, надихнувшись цією ідеєю, використав цей образ у своїй картині «Теорема Зеро». Коли героїні доводиться зіграти роль виконавиці еротичного танцю, вона також одягає яскраво-рожевий перуку.
Бонус: той, що Біжить по лезу (1982) — Сяйво (1980)
Рідлі Скотту довелося міняти кінцівку «Біжить по лезу» з-за того, що, на думку студії, фільм здавався надто похмурим і важким. Оскільки бюджету вже не вистачало, режисерові довелося звернутися за допомогою до Стенлі Кубрика, який відомий тим, що знімав для своїх проектів тонни матеріалу. Так, на початкових кадрах «Сяйва» можна побачити пейзаж, який пізніше з’явився у фіналі «Біжить по лезу».
Як ви думаєте, допустимі такі запозичення або всі в кіно має бути оригінальним і новим?
Closer / Sony Pictures Entertainment, The Zero Theorem / Le Pacte
